Податки на крипту в Україні 2026: 19,5%, декларація та штрафи

З 1 січня 2026 року ДПС України активно перевіряє операції з криптовалютою — і перші донарахування вже отримують ті, хто вважав, що біткоїн «не видно». Сукупна ставка — 19,5%. Декларацію треба подати до 1 травня.

А якщо не подати? Штраф, перевірка, донарахування — і все це на тлі того, що українські біржові дані вже надходять до ДПС через міжнародний механізм CRS. Нижче — конкретика без зайвої води: як рахувати, що писати в декларації і де реальна межа між «забув» і «ухилився».

# Скільки платити: звідки береться цифра 19,5%

Ставка складається з двох компонентів. ПДФО — 18% від чистого прибутку за операціями з віртуальними активами. Військовий збір — ще 1,5%. Разом 19,5% від позитивної різниці між доходом від продажу та витратами на придбання крипти.

Важливо — податок сплачується саме з прибутку, а не з обороту. Якщо ви купили біткоїн за 50 000 грн і продали за 80 000 грн, податкова база — 30 000 грн. З неї: 18% × 30 000 = 5 400 грн ПДФО плюс 1,5% × 30 000 = 450 грн військового збору. Разом 5 850 грн до бюджету.

Але — і це принципово — витрати потрібно підтвердити документально. Чек з біржі, виписка за рахунком, історія транзакцій. Немає підтверджених витрат — ДПС вважає базою весь дохід від продажу.

# Які операції з криптою оподатковуються в Україні

Продаж крипти за гривню або валюту — очевидний випадок. Але список ширший.

Оподатковувані події:

• продаж будь-якої криптовалюти за фіат (гривня, долар, євро);
• обмін однієї крипти на іншу (наприклад, BTC → ETH);
• оплата товарів або послуг криптовалютою;
• отримання крипти як винагороди за роботу, стейкінг, фармінг, реферальну програму;
• отримання крипти через аірдроп — якщо токени мають ринкову ціну.

Не оподатковується:

• переказ між власними гаманцями;
• купівля крипти за гривню (момент входу — не дохід);
• зберігання — скільки завгодно, податку немає.

Насправді чимало трейдерів досі плутають «обмін крипти» з «переказом». Обмін BTC на USDT — це продаж біткоїна і купівля стейблкоїна. Дві події. Обидві фіксуються.

# Як рахувати прибуток: FIFO проти середньозваженої ціни

Тут починається бухгалтерія, яку більшість крипто-інвесторів ігнорують — і даремно.

Український податковий кодекс допускає два методи розрахунку собівартості активів, що вибувають:

FIFO (First In, First Out) — першим списується актив, придбаний раніше за все. Якщо ви купували біткоїн тричі: у січні по $20 000, у березні по $30 000 і в червні по $40 000 — і продали 1 BTC у грудні, вважається, що продано «січневий» біткоїн. Прибуток рахується від ціни першої купівлі.

Середньозважена ціна — береться сумарна вартість усіх придбаних монет, ділиться на їхню кількість. Дає згладжену базу.

Метод обирається один раз на звітний рік і фіксується в декларації. Змінювати його щороку — не можна без обґрунтування. На практиці FIFO вигідніший тим, хто тримав крипту довго і перші купівлі були дешевими. Середньозважена — тим, хто активно докуповував на зростанні.

Чесно кажучи, вести облік вручну при 50+ угодах на рік нереально. Використовуйте Koinly, CoinTracking або Accointing. Вони вивантажують CSV з бірж і рахують податкову базу автоматично.

# Як заповнити декларацію про доходи від криптовалюти

Декларація про майновий стан і доходи (форма — та сама, річна) подається до 1 травня. За 2025 рік — до 1 травня 2026-го.

Крок за кроком:

1. Завантажте або заповніть онлайн через кабінет платника податків на tax.gov.ua.
2. У розділі «Доходи від операцій з майном» — зазначте доходи від продажу віртуальних активів.
3. Додайте розрахунок податкової бази: таблицю з датами угод, цінами купівлі та продажу, сумою прибутку.
4. Порахуйте ПДФО (18%) і військовий збір (1,5%) від підсумкового прибутку.
5. Сплатіть до 1 серпня того самого року.

Виписку з біржі додаєте як додаток. Якщо біржа іноземна — перекладіть на українську мову, завірте у нотаріуса або апостилем. Так, це клопітно. Але саме це — ваш захист при перевірці.

Зверніть увагу: декларувати потрібно навіть якщо податок до сплати дорівнює нулю — наприклад, спрацювали в мінус. Нульова декларація — це не «нічого не робити».

Про те, як грамотно керувати фінансовими потоками і не потрапити в пастку неправильного обліку, читайте в нашому матеріалі про формування БДР і БДДС.

# Що ДПС і НБУ вже знають через CRS

І ось тут багато хто здивується.

Україна приєдналась до стандарту CRS (Common Reporting Standard, автоматичний обмін податковою інформацією) — і з 2024 року отримує дані від фінансових установ у понад 110 країнах. Це означає: якщо у вас акаунт на Coinbase, Kraken або іншій ліцензованій біржі в ЄС чи США — ДПС теоретично бачить ваші активи.

Binance офіційно передає дані верифікованих користувачів до податкових органів на запит. З 2023 року в ЄС діє регламент DAC8, який зобов’язує крипто-платформи звітувати про клієнтів — резидентів країн ЄС і партнерів з обміну даними.

А — і не забувайте про банки. Кожне надходження від P2P-вікна біржі на картку ПриватБанку або monobank — це транзакція, яку банк бачить. При сумі від 150 000 грн на місяць банк зобов’язаний повідомити до Держфінмоніторингу. Жодної конспірології — просто Закон про фінансовий моніторинг №361-IX.

Тож ілюзія «крипта анонімна» працювала до 2020 року. Зараз — вже ні.

# Штрафи за несплату податку з крипти

Санкції реальні. Не катастрофічні — але відчутні.

За неподання декларації:

• 340 грн — за первинне порушення;
• 1 020 грн — за повторне протягом року.

Звучить несерйозно? Але це лише початок. Якщо ДПС сама донарахує податок — додається:

За заниження податкової бази:

• 25% від суми недоплати — при первинному порушенні;
• 50% — при повторному.

Пеня: 120% облікової ставки НБУ річних за кожен день прострочення. При ставці НБУ 13,5% — це ~16,2% річних. За рік прострочення з 10 000 грн боргу накопиться ще ~1 620 грн пені.

Кримінальна відповідальність — ст. 212 ККУ — настає при умисному ухиленні від сплати на суму від 536 500 грн (100 неоподатковуваних мінімумів). До цієї суми — адміністративна відповідальність.

Але — і це принципово — добровільне уточнення декларації до початку перевірки знижує штраф до 5% від донарахованого податку. Це називається «самовиправлення» за ст. 50 ПКУ.

# Майнінг: як платити податок з видобутих монет

Майнер — це не трейдер. У нього немає «ціни купівлі». Актив виникає нізвідки — точніше, з електрики та заліза.

Податковий кодекс розглядає видобуті монети як дохід у момент отримання. Оцінка — за ринковим курсом на дату видобутку. Якщо ви намайнили 0,01 BTC 15 березня, а курс був $65 000 — дохід дорівнює $650 (у гривні за курсом НБУ на ту саму дату).

З цієї суми платите 18% + 1,5% = 19,5%. Це собівартість для подальшого продажу.

Потім, коли продаєте намайнений біткоїн — рахуєте прибуток як різницю між ціною продажу та тією самою ринковою ціною на дату видобутку. Якщо біткоїн виріс — доплачуєте ще раз з різниці.

Так, по суті подвійне оподаткування приросту. Це спірно — і профільні юристи вже надсилають запити до ДПС за роз’ясненнями. Але поки що — саме така діюча практика.

Витрати на електроенергію та обладнання для фізособи офіційно не вираховуються з бази. Для ФОП на загальній системі — вираховуються документально підтверджені витрати. Тому більшість професійних майнерів працюють саме через ФОП.

# ФОП і крипта: яку групу обрати

Якщо крипто-діяльність — ваш основний заробіток, статус фізособи — не найкращий варіант. ФОП дає більше гнучкості.

ФОП 3-я група, єдиний податок 5% (без ПДВ):

• Спрощений облік;
• Ставка з обороту, а не з прибутку — 5%;
• Ліміт доходу — 7 818 900 грн на 2026 рік (167 МЗП);
• Підходить для трейдингу та P2P-обмінників;
• Військовий збір ФОП сплачує додатково — 1,5% з доходу.

ФОП на загальній системі:

• Ставка 18% ПДФО з чистого прибутку плюс ЄСВ 22% (але з бази, не вище максимуму) плюс військовий збір;
• Можна вираховувати реальні витрати;
• Підходить майнерам із високими витратами на електрику.

Але. Податкова позиція щодо ФОП і крипти досі розмита. Частина податківців вважає, що торгівля криптою — це операції з майном, які ФОП на єдиному податку вести не може. У 2025 році ДПС випустила кілька суперечливих роз’яснень. Проконсультуйтесь із податковим юристом — конкретно під вашу структуру операцій.

# Як не потрапити під перевірку: практичний мінімум

Не буду писати, що «дотримання законодавства — ваш головний інструмент». Це очевидно і нецікаво.

Ось конкретний мінімум, який реально знижує ризик:

Ведіть журнал угод. Дата, сума, курс, біржа, метод — для кожної транзакції. Excel, Notion, спеціальний сервіс — не важливо. Важливо — регулярно.

Зберігайте виписки з бірж за 3 роки. Строк позовної давності за податковими порушеннями — 1095 днів (3 роки). Якщо ДПС прийде з перевіркою за 2024-й у 2026-му — ви зобов’язані надати документи.

Не гоніть великі суми через картки без пояснень. Надійшло 200 000 грн від P2P — банк бачить, моніторинг бачить. Краще мати напоготові пояснення джерела.

Подайте декларацію навіть з нулем. Нульова декларація — це ваше алібі: «Я не приховував, просто не було прибутку».

І — якщо вже накопився несплачений хвіст за минулі роки — самовиправлення через ст. 50 ПКУ обійдеться в рази дешевше, ніж чекати перевірки.

Крипта в Україні перестала бути «сірою зоною» — законодавчо і практично. 19,5% — це не вирок. Це передбачуваність, з якою можна працювати. Головне — рахувати правильно і не ховатись.

Читайте також: Фінансові навички для підприємців — без них навіть правильно розрахований податок не врятує бізнес.

Підпишіться на Kompanion — ми стежимо за змінами в податковому законодавстві та публікуємо розбори раніше, ніж це стає терміновим.